Суд із колекторами під час війни: як захищатися боржнику?

Воєнний стан не звільняє позичальника від обов’язку повертати кредит чи позику, а законодавство України не встановлює заборони для кредиторів або колекторських компаній звертатися до суду. Це означає, що колектори мають право пред’являти вимоги й подавати позови навіть у період війни. Однак важливо розуміти, що їхні можливості обмежені.

У період воєнного стану закон забороняє нарахування та стягнення з позичальника штрафів, пені, прострочених процентів, інфляційних втрат. Іншими словами, кредитор може вимагати повернення лише фактичного тіла кредиту та стандартних процентів за користування коштами. Більшість позичальників про це не знають, і саме цією необізнаністю користуються колектори. Вони подають позови із завищеними вимогами, приховуючи незаконні нарахування в розрахунках, сподіваючись, що суд не стане детально розбиратися, а боржник — погодиться платити.

Незаконні вимоги колекторів у суді можна спростувати, але лише за умови активного захисту. Якщо адвокат боржника подасть новий розрахунок та відзив і нормативно обгрунтує, що штрафи, пеня та прострочені проценти під час воєнного стану є незаконними, то суд зобов’язаний це врахувати. У результаті розмір боргу у рішенні може бути значно меншим, ніж заявлено колекторами, а позичальник матиме реальний шанс захистити себе від надмірних вимог.

Судовий процес – це ключовий етап у справах з проблемними боргами. Саме на цій стадії боржнику необхідно вчиняти активні дії: подавати власні розрахунки, готувати відзив, брати участь у розгляді самостійно або через адвоката. Суд вирішує справу виключно на підставі поданих документів. Якщо боржник не заявить свою позицію, суд просто задовольнить позов у повному обсязі. Після винесення рішення буде відкрито виконавче провадження: арешт рахунків і майна, примусове стягнення, додаткові витрати. На цьому етапі виправити ситуацію практично неможливо — шанси мінімальні, а витрати зростають у рази. Саме тому, варто діяти активно вже під час судового процесу.

Перший процесуальний крок у судовій справі з колекторами — отримати й проаналізувати ухвалу про відкриття провадження та позовну заяву з додатками. Саме ці документи визначають рамки процесу: які вимоги заявлені, на які норми посилається кредитор, який розрахунок боргу подано, чи підтверджено право вимоги. Для неспеціаліста ця інформація не несе практичної користі та не дає відповіді, як захищатися. Для адвоката ж ухвала і позов — це відправна точка для формування правової позиції: де є завищення, які нарахування незаконні, чи можна ставити питання про відмову у позові або про істотне зменшення суми.

Надалі — подати відзив із коректним контррозрахунком і нормативним обґрунтуванням. Під час воєнного стану закон прямо забороняє нарахування штрафів, пені, прострочених відсотків та інфляційних втрат. Суду потрібно довести та показати де конкретно кредитор нарахував борг всупереч закону. Одночасно з цим адвокат перевірить ключові моменти: належність та допустимість доказів, наявність у колекторів права вимоги, дотримання строків та інших норм. Якщо щось сформовано некоректно - готує заперечення.

Задача адвоката в судовому процесі перетворити загальну незгоду з нарахуваннями на конкретну процесуальну позицію: сформувати відзив, долучити докази, подати клопотання, вибудувати тактику захисту. Мінімальне завдання — зменшити борг до законних меж; максимальне — домогтися повної відмови у позові, якщо вимоги не доведені чи суперечать закону.

Наявність судового рішення на користь кредитора суттєво ускладнює становище боржника. Якщо ви не брали участі у процесі або не змогли переконати суд, вимоги кредитора тепер підтверджені судовим актом. Це створює серйозну загрозу, адже наступним кроком може стати відкриття виконавчого провадження з арештом рахунків та примусовим стягненням. Водночас ситуацію ще можна змінити. Нижче розглянемо, які інструменти реально працюють у таких випадках.

Якщо суд розглянув справу без вашої участі, найімовірніше було винесено заочне рішення. Закон дає можливість його скасувати шляхом подання заяви про перегляд. Така заява має бути подана протягом 30 днів з моменту, коли ви дізналися про рішення. Якщо строк пропущено, його можна поновити, але лише за наявності поважних причин.

На практиці боржники часто вперше дізнаються про існування заочного рішення тоді, коли вже відкрито виконавче провадження та арештовано банківські рахунки. У такій заяві потрібно обгрунтувати, чому заочне рішення є незаконним або необґрунтованим, а також пояснити причини неучасті у процесі (наприклад, непроживання за місцем реєстрації, неналежне повідомлення тощо).

Правильно складена заява може відкрити шлях до скасування заочного рішення й надати можливість боржнику захистити свої інтереси у повноцінному судовому процесі. Саме тому підготовку цього документа варто довірити адвокату, який правильно обґрунтує ваші доводи.

Якщо рішення суду ухвалене не в заочному порядку, його можна оскаржити лише шляхом подання апеляційної скарги. Строк становить 30 днів із дня проголошення рішення, або з моменту отримання документа, якщо він був вручений пізніше. Пропущений строк можна поновити, але лише за наявності поважних причин.

Підставами для апеляції можуть бути порушення процесуальних норм або неправильне застосування закону. Наприклад, коли суд не повідомив про засідання, проігнорував важливі докази чи зробив висновки, що не відповідають обставинам справи. Суд апеляційної інстанції може залишити рішення без змін, скасувати його повністю або змінити. Тому від якості підготовки апеляційної скарги залежить, чи буде у боржника реальний шанс вплинути на результат справи.

На практиці далеко не всі клієнти звертаються вчасно. Хтось приходить ще до початку процесу, інші — вже під час розгляду справи, а дехто звертається тоді, коли рішення винесено і відкрите виконавче провадження. Адвокат по кредитах може знайти рішення на кожному з цих етапів, оптимальне саме для вашої ситуації. Нижче наведемо кілька реальних прикладів справ із популярними компаніями, де вдалося отримати позитивні результати для клієнтів.

Справи з "Юніт Капітал" мають свою специфіку. Часто вони подають позови після кількох перепродажів одного й того ж боргу. Спочатку кредит був у "Манівео", потім перейшов до "Таліон Плюс", далі – до "Онлайн Фінанс", і зрештою позов подає вже "Юніт Капітал". Для боржника це виглядає дивно: він ніколи напряму не підписував угоди з новим кредитором.

Так було й з Анастасією. У суді ми наголосили, що позивач не надав первинних документів, які підтверджують сам факт боргу та законність його переходу між компаніями. Суд детально проаналізував матеріали та залишив позов "Юніт Капітал" без задоволення. Для клієнта це означає, що їй більше не загрожує ані виконавче провадження, ані арешт рахунків чи примусове стягнення. З рішенням суду можна ознайомитися тут.