Адвокат по кредитах: захист у суді з Банками та МФО

Я завжди уважно ставилась до фінансових питань, але коли у 2020 році знадобилися гроші на лікування, мені запропонували «вигідну» кредитну картку у ПриватБанку. Менеджер швидко пояснила умови, обіцяючи низькі відсотки, а підписати документи попросила поспішно – «бо відділення закривається».

Коли через рік я отримала вимогу сплатити 246 тисяч гривень замість очікуваних 150 тисяч — я була шокована. Відсотки виявились удвічі вищими за обіцяні! А найстрашніше – підпис у документах навіть віддалено не був схожим на мій. Мене охопила паніка – як це могло статися? Довелося звернутися до адвоката.

Справа Марини була непростою: банк надав договір із підписом, який дуже сильно відрізнявся від підпису клієнта в паспорті. Коли адвокат заявив клопотання про витребування оригіналу цього документа у банку — виявилося, що банк такий надати не може. Нам вдалося поставити під сумнів доказ та довести, що застосовані банком відсотки по кредиту не були погоджені з позичальником. В результаті, суму боргу вдалося зменшити на 100 тисяч гривень. З рішенням суду можна ознайомитися за посиланням.

Уявіть, що ви прокидаєтеся зранку, берете телефон і бачите повідомлення про те, що ваші рахунки заблоковано. Жодних попереджень чи листів від суду, жодного уявлення про те, що розглядалася якась справа проти вас. Шок, обурення і несправедливість — усе переплелося водночас. Саме так дізнатися про рішення суду довелося мені.

Як з’ясувалося згодом, суд першої інстанції ухвалив рішення на користь ТОВ «Європейська агенція з повернення боргів». Про виклики до суду чи будь-які офіційні повідомлення я дізнався уже постфактум — коли виконавча служба заблокувала мої рахунки.

Я звернувся до адвоката, вирішили подавати апеляцію. І тут сталося найважливіше — ми перемогли. Апеляційний суд скасував рішення першої інстанції та відмовив у позові через недоведення кредитором наявності заборгованості. Можна тільки уявити, яке полегшення я відчув у ту хвилину. Здавалося, ніби тягар, що висів на моїх плечах, раптом зник.

Судовий процес — реальна можливість змінити ситуацію на свою користь. І, як показав приклад Вадима, шанси домогтися справедливості цілком реальні. З рішенням суду можна ознайомитися за посиланням.

Я – підприємець, багато років я маю кредит у розмірі 300 000 доларів США. У процесі кількох реорганізацій банк змінювався: спочатку це був Укрсоцбанк, а потім Альфа Банк. Здавалося, що все йде за планом, поки у вересні несподівано не отримав повістку до Приморського районного суду Маріуполя. У позові йшлося про стягнення 100 000 доларів, причому банк посилався на застарілі дані про мою реєстрацію.

Щойно я побачив цю суму й зрозумів, що документи можуть бути неактуальними, мене охопив панічний страх. Я не був певен, наскільки законними є вимоги Банку. Часу на роздуми не було, і я вирішив шукати фахову допомогу.

Мою справу взяли в роботу адвокати Кирило Гринько та Микита Чубенко. Передусім було вирішено підготувати клопотання про зміну підсудності, щоб розглядати справу в Дніпровському районному суді Києва. Вже тоді ми ухвалили головне рішення – зосередитися на первинних документах.

У травні 2022 року суд першої інстанції став на мій бік, визнавши відсутність належних підстав для стягнення 100 000 доларів. З рішенням суду можна ознайомитися за посиланням.

Здавалося, що справа вирішена, але банк не відступив і подав апеляцію. Там рішення, на жаль, ухвалили вже користь Банку. Не здаватися вирішили й ми: подали касаційну скаргу до Верховного Суду й виграли. Постанову апеляції скасували та відправили справу на повторний розгляд. З Постановою Касаційного суду можна ознайомитися за посиланням.

Однак при повторному розгляді апеляція знову визнала позицію банку переконливою. Адвокат Микита Чубенко і вдруге подав касацію. Верховний Суд прийняв її до розгляду, й процес триває донині.

Я зрозумів, що за великі суми банки готові боротися до кінця, використовуючи всі наявні юридичні механізми. Але і я також не маю наміру здаватися: завдяки професійній підтримці я відчуваю впевненість та знаю, що мої адвокати використовують усі юридичні можливості для відстоювання моїх прав.

Іноді життя підкидає випробування, до яких неможливо підготуватися. У січні 2022 року я використала 25 000 грн з кредитного ліміту Монобанк, розраховуючи закрити цю заборгованість в лютому. Проте початок війни перевернув усе з ніг на голову. Я втратила роботу, була змушена покинути рідний дім та виїхати до Польщі. Усі заощадження пішли на переїзд і базові потреби.

Сума боргу зростала щомісяця, поки Моно не звернувся до суду. Про це я дізналася з повідомлення в додатку «Дія». У ту мить у мене стислося серце: як боротися в суді, коли я фактично перебуваю за кордоном, без стабільної роботи та з фінансовими проблемами?

Але відступати вже не було куди. Мені пощастило знайти адвоката, який уважно розібрався в обставинах справи та побачив, що банк допустив порушення процесуального закону.

Урешті-решт суд ухвалив рішення про відмову в задоволенні позову Монобанку. Я вдячна Микиті за такий результат. З рішенням суду можна ознайомитися за посиланням.

Я отримала позов на 31 452 грн від компанії, про яку ніколи й не чула — ТОВ «Юніт Капітал». Я, щиро кажучи, була шокована, адже ніякої позики в них не брала, навіть не здогадувалася про їх існування. З’ясувалося, що мій борг кілька разів перепродали, і зробили це з порушеннями.

Під час розгляду справи адвокат перевірив документи та довів, що новий кредитор не мав законних підстав вимагати ці гроші. Суд у результаті повністю відмовив у стягненні заборгованості. Для мене це стало справжнім полегшенням, адже опинитися в ситуації, коли вимагають оплачувати сумнівний борг, — ще те випробування.

З повним текстом рішення суду можна ознайомитися за посиланням. Історія навчила мене: якщо ваш борг переходить від однієї компанії до іншої, не варто одразу панікувати. Головне — ретельно все перевірити та, за потреби, відстоювати свою позицію в суді.

У 2015 році я оформила кредит у банку «Михайлівський» на придбання побутової техніки. Через рік щодо банку було запроваджено процедуру ліквідації, тому для мене стало справжнім шоком, коли у 2025 році отримала позов від фінансової компанії, яка нібито отримала право вимоги за тим самим кредитним договором.

Микита Чубенко порадив подати клопотання про застосування строків позовної давності. В результаті, суд погодився з нашими аргументами та відмовив у задоволенні позову. Ознайомитися з рішенням суду можна за посиланням.