Графік роботи: Пн – Пт, 10:00 – 18:00
Послуги адвоката
Якщо не прийти на суд по кредиту: які наслідки?
Отримайте консультацію адвоката
Консультація надається в телефонному режимі без додаткових дзвінків менеджерів та кол-центру
Багато людей отримують повістку у справі про стягнення кредитної заборгованості, але не з’являються в суд. Одні — через страх, інші — через нерозуміння наслідків. У цій статті адвокат пояснює, що відбувається, коли боржник не бере участь в судовому процесі, не приходить на судове засідання, які ризики це створює і чому важливо діяти з перших днів.
Багато людей отримують повістку у справі про стягнення кредитної заборгованості, але не з’являються в суд. Одні — через страх, інші — через нерозуміння наслідків. У цій статті адвокат пояснює, що відбувається, коли боржник не бере участь в судовому процесі, не приходить на судове засідання, які ризики це створює і чому важливо діяти з перших днів.
Неявка до суду не зупиняє розгляд справи
Якщо боржник не з’являється на судове засідання, справа все одно буде розглянута. Закон не вимагає обов’язкової присутності відповідача для ухвалення рішення. Достатньо, щоб суд мав підтвердження належного вручення повідомлення про дату, час і місце розгляду справи.
У такій ситуації суд має у своєму розпорядженні лише матеріали кредитора — копію кредитного договору, розрахунок боргу, довідки про прострочення, таблиці нарахувань, копії листів-повідомлень. Як наслідок, вимоги кредитора задовольняються повністю. Це стандартна судова практика у справах, де відповідач не займає процесуальну позицію.
Судове рішення в такому випадку містить суму боргу в тому обсязі, в якому її визначив позивач. На практиці часто трапляються ситуації, коли людина брала позику на 5000 гривень, а заявлена до стягнення сума в позові складає понад 150 000 гривень — з урахуванням штрафів, пені, комісій, а іноді й подвійного нарахування процентів.
Після набрання рішенням законної сили кредитор має право ініціювати процедуру примусового стягнення - виконавче провадження: рахунки боржника блокуються, кошти списуються, арештовується майно, встановлюється обмеження на виїзд за кордон, автомобілі оголошуються в розшук.
Після цього можливості вплинути на розмір боргу чи переглянути обставини справи суттєво звужуються. Правовий результат уже досягнуто — і цей результат працюватиме на користь кредитора.
У такій ситуації суд має у своєму розпорядженні лише матеріали кредитора — копію кредитного договору, розрахунок боргу, довідки про прострочення, таблиці нарахувань, копії листів-повідомлень. Як наслідок, вимоги кредитора задовольняються повністю. Це стандартна судова практика у справах, де відповідач не займає процесуальну позицію.
Судове рішення в такому випадку містить суму боргу в тому обсязі, в якому її визначив позивач. На практиці часто трапляються ситуації, коли людина брала позику на 5000 гривень, а заявлена до стягнення сума в позові складає понад 150 000 гривень — з урахуванням штрафів, пені, комісій, а іноді й подвійного нарахування процентів.
Після набрання рішенням законної сили кредитор має право ініціювати процедуру примусового стягнення - виконавче провадження: рахунки боржника блокуються, кошти списуються, арештовується майно, встановлюється обмеження на виїзд за кордон, автомобілі оголошуються в розшук.
Після цього можливості вплинути на розмір боргу чи переглянути обставини справи суттєво звужуються. Правовий результат уже досягнуто — і цей результат працюватиме на користь кредитора.
Автоматичне задоволення позову кредитора
Відсутність активної позиції з боку боржника значно спрощує завдання кредитора. Якщо відповідач не подає відзив, не заявляє заперечень, не бере участі у судових засіданнях і не надає жодних доказів — суд розглядає справу виключно на підставі доводів однієї сторони. У такій ситуації позовні вимоги кредитора не піддаються ретельному аналізу чи спростуванню, а тому зазвичай задовольняються в повному обсязі.
Судове рішення може включати не лише основну суму заборгованості, а й усі додаткові нарахування, передбачені договором або заявлені у позові: річні та штрафні відсотки, пеню, фіксовані або відсоткові штрафи, а також витрати на сплату судового збору. У деяких випадках сума стягнення зростає в рази порівняно з тією, яку фактично було отримано боржником. Іноді йдеться про десятки або сотні тисяч гривень донарахувань — без урахування реальних фінансових обставин або законності окремих умов договору.
Для кредитора — це найбільш вигідний сценарій: без спротиву, із фіксацією у судовому рішенні всіх заявлених сум. Для боржника — це найгірший варіант розвитку подій, адже він не скористався своїм правом на захист і дозволив стороні позивача повністю контролювати хід процесу та його результат.
Судове рішення може включати не лише основну суму заборгованості, а й усі додаткові нарахування, передбачені договором або заявлені у позові: річні та штрафні відсотки, пеню, фіксовані або відсоткові штрафи, а також витрати на сплату судового збору. У деяких випадках сума стягнення зростає в рази порівняно з тією, яку фактично було отримано боржником. Іноді йдеться про десятки або сотні тисяч гривень донарахувань — без урахування реальних фінансових обставин або законності окремих умов договору.
Для кредитора — це найбільш вигідний сценарій: без спротиву, із фіксацією у судовому рішенні всіх заявлених сум. Для боржника — це найгірший варіант розвитку подій, адже він не скористався своїм правом на захист і дозволив стороні позивача повністю контролювати хід процесу та його результат.
Негативні наслідки: виконавче провадження
Якщо суд виніс рішення на користь кредитора, воно набирає законної сили та стає підставою для примусового виконання. Банк ініціює механізм примусового стягнення заборгованості. Це включає блокування банківських рахунків боржника, арешт рухомого і нерухомого майна, обмеження права виїзду за кордон, опис і реалізація майна через систему електронних торгів.
Це стандартна процедура, передбачена законом. Єдиний спосіб не допустити такого розвитку подій — забезпечити розгляд справи з урахуванням повної та обґрунтованої позиції відповідача. Для цього необхідно брати активну участь у процесі: подавати відзив на позов, надавати докази, заявляти заперечення, з’являтися на судові засідання та реалізовувати процесуальні права належним чином. Лише за таких умов суд матиме підстави для відмови в задоволенні позову або зменшення розміру боргу.
Це стандартна процедура, передбачена законом. Єдиний спосіб не допустити такого розвитку подій — забезпечити розгляд справи з урахуванням повної та обґрунтованої позиції відповідача. Для цього необхідно брати активну участь у процесі: подавати відзив на позов, надавати докази, заявляти заперечення, з’являтися на судові засідання та реалізовувати процесуальні права належним чином. Лише за таких умов суд матиме підстави для відмови в задоволенні позову або зменшення розміру боргу.
Штраф за неявку до суду
У деяких випадках суд визнає явку відповідача обов’язковою. Це зазвичай відбувається тоді, коли відповідач неодноразово не з’являвся до суду без поважних причин або коли його особиста присутність є необхідною для з’ясування обставин справи. Наприклад, якщо заявлені пояснення сторін мають суттєве значення для ухвалення рішення по суті, а документи самі по собі не дозволяють встановити істину.
Якщо суд уже виніс ухвалу про визнання явки відповідача обов’язковою, наступна неявка без документально підтвердженої поважної причини кваліфікується як порушення процесуальної дисципліни. У такому разі суд має право накласти штраф. Розмір штрафу встановлюється у межах, передбачених процесуальним законодавством, і може бути застосований неодноразово.
Якщо суд уже виніс ухвалу про визнання явки відповідача обов’язковою, наступна неявка без документально підтвердженої поважної причини кваліфікується як порушення процесуальної дисципліни. У такому разі суд має право накласти штраф. Розмір штрафу встановлюється у межах, передбачених процесуальним законодавством, і може бути застосований неодноразово.
Чому важливо брати участь в суді
Суд не зобов’язаний з власної ініціативи шукати порушення у розрахунках банку чи досліджувати можливі помилки у нарахуваннях, якщо відповідач не виявляє жодної процесуальної активності. У цивільному процесі діє принцип змагальності: кожна сторона повинна самостійно доводити ті обставини, на які вона посилається. Суд лише оцінює докази, які подані, — він не збирає їх замість учасників.
Якщо банк або інша фінансова установа подає позов про стягнення боргу, то вона зобов’язана обґрунтувати розмір заборгованості, подати копії договору, виписки з рахунків, розрахунки пені, штрафів і нарахованих відсотків. Проте якщо з боку боржника немає відзиву, пояснень чи інших документів, подані матеріали залишаються без ретельного аналізу.
Боржник має право заперечувати проти заявленої суми, оскаржувати нараховані штрафні санкції, ставити під сумнів законність зміну умов кредитного договору, вимагати деталізованого розрахунку заборгованості, зокрема у випадках передачі боргу третій особі. Але всі ці дії повинні бути оформлені належним чином у вигляді процесуальних документів — насамперед у формі відзиву на позов.
Для того, щоб реалізувати ефективну стратегію захисту, необхідно своєчасно ознайомитися з матеріалами справи, сформулювати заперечення, надати власні докази, аргументовано викласти свою позицію та брати участь у судових засіданнях. За наявності фінансової можливості доцільним є залучення адвоката по кредитах — це дозволить послідовно реалізувати своє право на захист.
Пасивна позиція у кредитному спорі фактично позбавляє відповідача можливості змінити хід судового процесу. У такому разі суд, не маючи жодних аргументів чи заперечень боржника, приймає рішення виключно на підставі доводів та доказів кредитора.
Якщо банк або інша фінансова установа подає позов про стягнення боргу, то вона зобов’язана обґрунтувати розмір заборгованості, подати копії договору, виписки з рахунків, розрахунки пені, штрафів і нарахованих відсотків. Проте якщо з боку боржника немає відзиву, пояснень чи інших документів, подані матеріали залишаються без ретельного аналізу.
Боржник має право заперечувати проти заявленої суми, оскаржувати нараховані штрафні санкції, ставити під сумнів законність зміну умов кредитного договору, вимагати деталізованого розрахунку заборгованості, зокрема у випадках передачі боргу третій особі. Але всі ці дії повинні бути оформлені належним чином у вигляді процесуальних документів — насамперед у формі відзиву на позов.
Для того, щоб реалізувати ефективну стратегію захисту, необхідно своєчасно ознайомитися з матеріалами справи, сформулювати заперечення, надати власні докази, аргументовано викласти свою позицію та брати участь у судових засіданнях. За наявності фінансової можливості доцільним є залучення адвоката по кредитах — це дозволить послідовно реалізувати своє право на захист.
Пасивна позиція у кредитному спорі фактично позбавляє відповідача можливості змінити хід судового процесу. У такому разі суд, не маючи жодних аргументів чи заперечень боржника, приймає рішення виключно на підставі доводів та доказів кредитора.
Підсумки
Відсутність активної позиції з боку боржника значно спрощує завдання кредитору. Якщо відповідач не подає відзив, не заявляє заперечень, не бере участі у судових засіданнях і не надає жодних доказів — суд розглядає справу виключно на підставі доводів однієї сторони. У такій ситуації позовні вимоги кредитора не піддаються ретельному аналізу чи спростуванню, а тому зазвичай задовольняються в повному обсязі.
Судове рішення може включати не лише основну суму заборгованості, а й усі додаткові нарахування, передбачені договором або заявлені у позові: річні та штрафні відсотки, пеню, фіксовані або відсоткові штрафи, а також витрати на сплату судового збору. У деяких випадках сума стягнення зростає в рази порівняно з тією, яку фактично було отримано боржником. Іноді йдеться про десятки або сотні тисяч гривень донарахувань — без урахування реальних фінансових обставин або законності окремих умов договору.
Для кредитора — це найбільш вигідний сценарій: без спротиву, із фіксацією у судовому рішенні всіх заявлених сум. Для боржника — це найгірший варіант розвитку подій, адже він не скористався своїм правом на захист і дозволив стороні позивача повністю контролювати хід процесу та його результат.
Судове рішення може включати не лише основну суму заборгованості, а й усі додаткові нарахування, передбачені договором або заявлені у позові: річні та штрафні відсотки, пеню, фіксовані або відсоткові штрафи, а також витрати на сплату судового збору. У деяких випадках сума стягнення зростає в рази порівняно з тією, яку фактично було отримано боржником. Іноді йдеться про десятки або сотні тисяч гривень донарахувань — без урахування реальних фінансових обставин або законності окремих умов договору.
Для кредитора — це найбільш вигідний сценарій: без спротиву, із фіксацією у судовому рішенні всіх заявлених сум. Для боржника — це найгірший варіант розвитку подій, адже він не скористався своїм правом на захист і дозволив стороні позивача повністю контролювати хід процесу та його результат.