Оформлення відстрочки від мобілізації: новий порядок та перелік документів.

18.05.2024 набрала чинність Постанова Кабінету Міністрів України № 560, якою затверджено Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період.

Вказаним актом встановлено порядок надання відстрочки, а також визначено конкретний перелік документів, які необхідно подати для її оформлення. Детальніше про всі нововведення, розглянемо в цій статті.
18.05.2024 набрала чинність Постанова Кабінету Міністрів України № 560, якою затверджено Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період.

Вказаним актом встановлено порядок надання відстрочки, а також визначено конкретний перелік документів, які необхідно подати для її оформлення. Детальніше про всі нововведення, розглянемо в цій статті.

Зміст:

Зміст:

Відстрочка від мобілізації: що це?

Відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації - законна можливість не бути призваним на військову службу під час мобілізації. Звісно ж, така можливість надається не всім. Право на отримання відстрочки від призову мають конкретні категорії осіб, перелік яких визначений ст. 23 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію”.

Стаття 23 вказаного закону неодноразово зазнавала змін, зокрема, 29.07.2022, 04.11.2022, 28.06.2023, 08.11.2023, 11.04.2024. Тож, в даній статті розглядаються останні нововведення, які вступили в силу 18.05.2024
Відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації - законна можливість не бути призваним на військову службу під час мобілізації. Звісно ж, така можливість надається не всім. Право на отримання відстрочки від призову мають конкретні категорії осіб, перелік яких визначений ст. 23 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію”.

Стаття 23 вказаного закону неодноразово зазнавала змін, зокрема, 29.07.2022, 04.11.2022, 28.06.2023, 08.11.2023, 11.04.2024. Тож, в даній статті розглядаються останні нововведення, які вступили в силу 18.05.2024

Підстави для відстрочки від мобілізації.

Положеннями ст. 23 ЗУ “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію” встановлено, що призову на військову службу під час мобілізації не підлягають військовозобов’язані, зокрема:

  • жінки та чоловіки, на утриманні яких перебувають троє і більше дітей віком до 18 років, крім тих, які мають заборгованість із сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму платежів за три місяці;
  • жінки та чоловіки, які мають дитину (дітей) віком до 18 років, якщо другий з батьків такої дитини (дітей) помер, позбавлений батьківських прав, визнаний зниклим безвісти або безвісно відсутнім, оголошений померлим, відбуває покарання у місцях позбавлення волі, а також коли особа самостійно виховує та утримує дитину за рішенням суду або запис про батька такої дитини в Книзі реєстрації народжень здійснений на підставі частини першої статті 135 Сімейного кодексу України;
  • жінки та чоловіки, опікуни, піклувальники, прийомні батьки, батьки-вихователі, які виховують дитину з інвалідністю віком до 18 років;
  • жінки та чоловіки, на утриманні яких перебуває повнолітня дитина, яка є особою з інвалідністю I чи II групи;
  • зайняті постійним доглядом за хворою дружиною (чоловіком), дитиною та/або своїми батьком чи матір’ю (батьком чи матір’ю дружини (чоловіка), якщо вона сама потребує постійного догляду за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров’я, померла (загинула), визнана зниклою безвісти або безвісно відсутньою, оголошена померлою, і батько чи мати дружини не має інших працездатних членів сім’ї, які зобов’язані та можуть здійснювати за ними догляд), які за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров’я потребують постійного догляду;
  • опікун особи, визнаної судом недієздатною;
  • які мають дружину (чоловіка) з числа осіб з інвалідністю I чи II групи;
  • які мають одного із своїх батьків з інвалідністю I чи II групи або одного з батьків дружини (чоловіка) з числа осіб з інвалідністю I чи II групи, за умови відсутності інших осіб, які не є військовозобов’язаними та відповідно до закону зобов’язані їх утримувати (крім випадків, якщо такі особи самі є особами з інвалідністю, потребують постійного догляду, перебувають під арештом (крім домашнього арешту), відбувають покарання у вигляді обмеження чи позбавлення волі). У разі відсутності невійськовозобов’язаних осіб здійснювати догляд за особою з інвалідністю I чи II групи може лише одна особа з числа військовозобов’язаних за вибором такої особи з інвалідністю;
  • здобувачі професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, які навчаються за денною або дуальною формою здобуття освіти і здобувають рівень освіти, що є вищим за раніше здобутий рівень освіти у послідовності, визначеній частиною другою статті 10 Закону України "Про освіту", а також докторанти та особи, зараховані на навчання до інтернатури;
  • наукові і науково-педагогічні працівники закладів вищої та фахової передвищої освіти, наукових установ та організацій, які мають науковий ступінь, і педагогічні працівники закладів фахової передвищої освіти, професійної (професійно-технічної) освіти, закладів загальної середньої освіти, за умови що вони працюють відповідно у закладах вищої чи фахової передвищої освіти, наукових установах та організаціях, закладах професійної (професійно-технічної) чи загальної середньої освіти за основним місцем роботи не менш як на 0,75 ставки.

Вищевикладені підстави є найчастішими для оформлення відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації. З повним переліком можна ознайомитися тут.
Положеннями ст. 23 ЗУ “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію” встановлено, що призову на військову службу під час мобілізації не підлягають військовозобов’язані, зокрема:

  • жінки та чоловіки, на утриманні яких перебувають троє і більше дітей віком до 18 років, крім тих, які мають заборгованість із сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму платежів за три місяці;
  • жінки та чоловіки, які мають дитину (дітей) віком до 18 років, якщо другий з батьків такої дитини (дітей) помер, позбавлений батьківських прав, визнаний зниклим безвісти або безвісно відсутнім, оголошений померлим, відбуває покарання у місцях позбавлення волі, а також коли особа самостійно виховує та утримує дитину за рішенням суду або запис про батька такої дитини в Книзі реєстрації народжень здійснений на підставі частини першої статті 135 Сімейного кодексу України;
  • жінки та чоловіки, опікуни, піклувальники, прийомні батьки, батьки-вихователі, які виховують дитину з інвалідністю віком до 18 років;
  • жінки та чоловіки, на утриманні яких перебуває повнолітня дитина, яка є особою з інвалідністю I чи II групи;
  • зайняті постійним доглядом за хворою дружиною (чоловіком), дитиною та/або своїми батьком чи матір’ю (батьком чи матір’ю дружини (чоловіка), якщо вона сама потребує постійного догляду за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров’я, померла (загинула), визнана зниклою безвісти або безвісно відсутньою, оголошена померлою, і батько чи мати дружини не має інших працездатних членів сім’ї, які зобов’язані та можуть здійснювати за ними догляд), які за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров’я потребують постійного догляду;
  • опікун особи, визнаної судом недієздатною;
  • які мають дружину (чоловіка) з числа осіб з інвалідністю I чи II групи;
  • які мають одного із своїх батьків з інвалідністю I чи II групи або одного з батьків дружини (чоловіка) з числа осіб з інвалідністю I чи II групи, за умови відсутності інших осіб, які не є військовозобов’язаними та відповідно до закону зобов’язані їх утримувати (крім випадків, якщо такі особи самі є особами з інвалідністю, потребують постійного догляду, перебувають під арештом (крім домашнього арешту), відбувають покарання у вигляді обмеження чи позбавлення волі). У разі відсутності невійськовозобов’язаних осіб здійснювати догляд за особою з інвалідністю I чи II групи може лише одна особа з числа військовозобов’язаних за вибором такої особи з інвалідністю;
  • здобувачі професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, які навчаються за денною або дуальною формою здобуття освіти і здобувають рівень освіти, що є вищим за раніше здобутий рівень освіти у послідовності, визначеній частиною другою статті 10 Закону України "Про освіту", а також докторанти та особи, зараховані на навчання до інтернатури;
  • наукові і науково-педагогічні працівники закладів вищої та фахової передвищої освіти, наукових установ та організацій, які мають науковий ступінь, і педагогічні працівники закладів фахової передвищої освіти, професійної (професійно-технічної) освіти, закладів загальної середньої освіти, за умови що вони працюють відповідно у закладах вищої чи фахової передвищої освіти, наукових установах та організаціях, закладах професійної (професійно-технічної) чи загальної середньої освіти за основним місцем роботи не менш як на 0,75 ставки.

Вищевикладені підстави є найчастішими для оформлення відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації. З повним переліком можна ознайомитися тут.

Документи для відстрочки від мобілізації: чіткий перелік.

Постановою Кабінету Міністрів України № 560 від 16.05.2024 було затверджено не тільки порядок оформлення відстрочки, але й перелік необхідних документів.

Так, наприклад для оформлення відстрочки для жінок та чоловіків, на утриманні яких перебувають троє і більше дітей віком до 18 років, крім тих, які мають заборгованість із сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму платежів за три місяці необхідно подати:
  • свідоцтво про народження дітей (трьох і більше) із зазначенням батьківства військовозобов’язаного та один із документів: свідоцтво про реєстрацію шлюбу з матір’ю (батьком) дітей (трьох і більше) або рішення суду про розірвання шлюбу та визначення місця проживання дітей з батьком (матір’ю), або рішення органу опіки і піклування про визначення місця проживання з тим із батьків, який є військовозобов’язаним, або письмовий договір між батьками про те, з ким будуть проживати діти та участь другого з батьків у їх вихованні, або рішення суду про встановлення факту перебування дитини на утриманні військовозобов’язаного відповідно до положень статті 315 Цивільного процесуального кодексу України, а також договір про сплату аліментів на дитину.

Для жінок та чоловіків, які мають дитину (дітей) віком до 18 років, якщо другий з батьків такої дитини (дітей) помер, позбавлений батьківських прав, визнаний зниклим безвісти або безвісно відсутнім, оголошений померлим, відбуває покарання у місцях позбавлення волі, а також коли особа самостійно виховує та утримує дитину за рішенням суду або запис про батька такої дитини в Книзі реєстрації народжень здійснений на підставі частини першої статті 135 Сімейного кодексу України, необхідно подати:
  • свідоцтво про народження дитини (дітей) із зазначенням батьківства військовозобов’язаного та один із документів: свідоцтво про смерть одного з батьків або рішення суду про оголошення одного із батьків померлим, або рішення суду про позбавлення одного з батьків батьківських прав, або рішення суду про визнання одного із батьків безвісти відсутнім, або вирок суду, за яким особа відбуває покарання у місцях позбавлення волі, або документи, які підтверджують, що особа самостійно виховує та утримує дитину (рішення суду про встановлення факту самостійного виховання дитини або витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про народження із зазначенням відомостей про батька відповідно до частини першої статті 135 Сімейного кодексу України).

Для жінок та чоловіків, опікунів, піклувальників, прийомних батьків, батьків-вихователів, які виховують дитину з інвалідністю віком до 18 років, необхідно подати:
  • для підтвердження інвалідності дитини — медичний висновок про дитину з інвалідністю віком до 18 років за формою, затвердженою МОЗ, або індивідуальна програма реабілітації дитини з інвалідністю, видана лікарськоконсультативною комісією лікувально-профілактичного закладу;
  • для підтвердження родинних стосунків з батьками (для рідних батьків) — свідоцтво про народження дитини із зазначенням батьківства військовозобов’язаного;
  • для підтвердження повноважень опікуна, піклувальника — рішення районної, районної у мм. Києві та Севастополі держадміністрації, виконавчого органу міської, районної у місті (у разі утворення) ради, сільської, селищної ради об’єднаної територіальної громади або рішення суду про встановлення опіки, піклування та свідоцтво про народження дитини;
  • для усиновителів — рішення суду про усиновлення та свідоцтво про народження дитини із зазначенням батьківства військовозобов’язаного;
  • для прийомних батьків — рішення районної, районної у м. Києві держадміністрації, виконавчого органу міської, районної у місті ради про влаштування дитини до прийомної сім’ї або договір про влаштування дітей на спільне проживання та виховання у прийомній сім’ї за формою, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 26 квітня 2002 р. № 565 (Офіційний вісник України, 2002 р., № 18, ст. 826), та свідоцтво про народження дитини;
  • для батьків-вихователів — рішення районної, районної у м. Києві держадміністрації, виконавчого органу міської, районної у місті ради про влаштування дитини до дитячого будинку сімейного типу або договір про організацію діяльності дитячого будинку сімейного типу за формою, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 26 квітня 2002 р. № 564 (Офіційний вісник України, 2002 р., № 18, ст. 825), та свідоцтво про народження дитини.

Тобто тепер, щодо кожної з підстав відстрочки, які визначені ст. 23 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію” є чіткий перелік документів, які вимагаються для її оформлення. Для отримання консультації з питань порядку, підстав та документів, необхідних для оформлення Вам відстрочки після нововведень 18.05.2024, зверніться до адвоката.
Постановою Кабінету Міністрів України № 560 від 16.05.2024 було затверджено не тільки порядок оформлення відстрочки, але й перелік необхідних документів.

Так, наприклад для оформлення відстрочки для жінок та чоловіків, на утриманні яких перебувають троє і більше дітей віком до 18 років, крім тих, які мають заборгованість із сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму платежів за три місяці необхідно подати:
  • свідоцтво про народження дітей (трьох і більше) із зазначенням батьківства військовозобов’язаного та один із документів: свідоцтво про реєстрацію шлюбу з матір’ю (батьком) дітей (трьох і більше) або рішення суду про розірвання шлюбу та визначення місця проживання дітей з батьком (матір’ю), або рішення органу опіки і піклування про визначення місця проживання з тим із батьків, який є військовозобов’язаним, або письмовий договір між батьками про те, з ким будуть проживати діти та участь другого з батьків у їх вихованні, або рішення суду про встановлення факту перебування дитини на утриманні військовозобов’язаного відповідно до положень статті 315 Цивільного процесуального кодексу України, а також договір про сплату аліментів на дитину.

Для жінок та чоловіків, які мають дитину (дітей) віком до 18 років, якщо другий з батьків такої дитини (дітей) помер, позбавлений батьківських прав, визнаний зниклим безвісти або безвісно відсутнім, оголошений померлим, відбуває покарання у місцях позбавлення волі, а також коли особа самостійно виховує та утримує дитину за рішенням суду або запис про батька такої дитини в Книзі реєстрації народжень здійснений на підставі частини першої статті 135 Сімейного кодексу України, необхідно подати:
  • свідоцтво про народження дитини (дітей) із зазначенням батьківства військовозобов’язаного та один із документів: свідоцтво про смерть одного з батьків або рішення суду про оголошення одного із батьків померлим, або рішення суду про позбавлення одного з батьків батьківських прав, або рішення суду про визнання одного із батьків безвісти відсутнім, або вирок суду, за яким особа відбуває покарання у місцях позбавлення волі, або документи, які підтверджують, що особа самостійно виховує та утримує дитину (рішення суду про встановлення факту самостійного виховання дитини або витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про народження із зазначенням відомостей про батька відповідно до частини першої статті 135 Сімейного кодексу України).

Для жінок та чоловіків, опікунів, піклувальників, прийомних батьків, батьків-вихователів, які виховують дитину з інвалідністю віком до 18 років, необхідно подати:
  • для підтвердження інвалідності дитини — медичний висновок про дитину з інвалідністю віком до 18 років за формою, затвердженою МОЗ, або індивідуальна програма реабілітації дитини з інвалідністю, видана лікарськоконсультативною комісією лікувально-профілактичного закладу;
  • для підтвердження родинних стосунків з батьками (для рідних батьків) — свідоцтво про народження дитини із зазначенням батьківства військовозобов’язаного;
  • для підтвердження повноважень опікуна, піклувальника — рішення районної, районної у мм. Києві та Севастополі держадміністрації, виконавчого органу міської, районної у місті (у разі утворення) ради, сільської, селищної ради об’єднаної територіальної громади або рішення суду про встановлення опіки, піклування та свідоцтво про народження дитини;
  • для усиновителів — рішення суду про усиновлення та свідоцтво про народження дитини із зазначенням батьківства військовозобов’язаного;
  • для прийомних батьків — рішення районної, районної у м. Києві держадміністрації, виконавчого органу міської, районної у місті ради про влаштування дитини до прийомної сім’ї або договір про влаштування дітей на спільне проживання та виховання у прийомній сім’ї за формою, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 26 квітня 2002 р. № 565 (Офіційний вісник України, 2002 р., № 18, ст. 826), та свідоцтво про народження дитини;
  • для батьків-вихователів — рішення районної, районної у м. Києві держадміністрації, виконавчого органу міської, районної у місті ради про влаштування дитини до дитячого будинку сімейного типу або договір про організацію діяльності дитячого будинку сімейного типу за формою, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 26 квітня 2002 р. № 564 (Офіційний вісник України, 2002 р., № 18, ст. 825), та свідоцтво про народження дитини.

Тобто тепер, щодо кожної з підстав відстрочки, які визначені ст. 23 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію” є чіткий перелік документів, які вимагаються для її оформлення. Для отримання консультації з питань порядку, підстав та документів, необхідних для оформлення Вам відстрочки після нововведень 18.05.2024, зверніться до адвоката.

Заява на відстрочку від мобілізації: зразок.

Постановою Кабінету Міністрів України № 560 від 16.05.2024 також було затверджено форму заяви на відстрочку.

Так, відповідно до п. 58 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, за наявності підстав для одержання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період військовозобов’язані (крім заброньованих) особисто подають на ім’я голови комісії районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу заяву за формою, визначеною у додатку 4, до якої додаються документи, що підтверджують право на відстрочку, або копії таких документів, засвідчені в установленому порядку, зазначені у переліку згідно з додатком.

Завантажити зразок заяви на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації можна тут.

Також, пунктом 59 Порядку визначено, що відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації може оформлятися за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов’язаних та резервістів на підставі даних, отриманих з інших державних реєстрів або баз даних, які підтверджують, що військовозобов’язаний має право на відстрочку з підстав, визначених статтею 23 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію”.
Постановою Кабінету Міністрів України № 560 від 16.05.2024 також було затверджено форму заяви на відстрочку.

Так, відповідно до п. 58 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, за наявності підстав для одержання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період військовозобов’язані (крім заброньованих) особисто подають на ім’я голови комісії районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу заяву за формою, визначеною у додатку 4, до якої додаються документи, що підтверджують право на відстрочку, або копії таких документів, засвідчені в установленому порядку, зазначені у переліку згідно з додатком.

Завантажити зразок заяви на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації можна тут.

Також, пунктом 59 Порядку визначено, що відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації може оформлятися за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов’язаних та резервістів на підставі даних, отриманих з інших державних реєстрів або баз даних, які підтверджують, що військовозобов’язаний має право на відстрочку з підстав, визначених статтею 23 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію”.

Скільки часу розглядається заява на відстрочку від мобілізації?

Згідно п. 60 Порядку, проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, комісія вивчає отримані заяву та підтвердні документи, оцінює законність підстав для надання відстрочки, за потреби готує запити до відповідних органів державної влади для отримання інформації, що підтверджує право заявника на відстрочку, або використовує інформацію з публічних електронних реєстрів.

Комісія зобов’язана розглянути отримані на розгляд заяву та документи, що підтверджують право на відстрочку, протягом семи днів з дати надходження, але не пізніше ніж протягом наступного дня від дати отримання інформації на запити до органів державної влади.

Таким чином, строк розгляду заяви на відстрочку становить 7 днів, але не пізніше наступного дня від дати отримання запитуваної інформації.
Згідно п. 60 Порядку, проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, комісія вивчає отримані заяву та підтвердні документи, оцінює законність підстав для надання відстрочки, за потреби готує запити до відповідних органів державної влади для отримання інформації, що підтверджує право заявника на відстрочку, або використовує інформацію з публічних електронних реєстрів.

Комісія зобов’язана розглянути отримані на розгляд заяву та документи, що підтверджують право на відстрочку, протягом семи днів з дати надходження, але не пізніше ніж протягом наступного дня від дати отримання інформації на запити до органів державної влади.

Таким чином, строк розгляду заяви на відстрочку становить 7 днів, але не пізніше наступного дня від дати отримання запитуваної інформації.

Вирішення проблеми на відстані одного кліку – отримайте консультацію адвоката.

Микита Чубенко, приватний адвокат
Заповніть форму, щоб ми могли з Вами зв'язатися.

Тримайте руку на пульсі*