Визначення місця проживання дитини: з матір'ю чи батьком?

З ким буде проживати дитина після розлучення? Це дуже відповідальне та важливе рішення, яке вимагає врахування багатьох факторів, головним з яких є інтереси дитини.

Визначення постійного місця проживання дитини впливає на стягнення аліментів, встановлення графіку зустрічей іншого з батьків з дитиною, можливість виїзду з дитиною за кордон на лікування чи відпочинок.

У цій статті ми розглянемо,що дає визначення місця проживання дитини, як проходить така процедура, та як адвокат може допомогти у цьому процесі.
З ким буде проживати дитина після розлучення? Це дуже відповідальне та важливе рішення, яке вимагає врахування багатьох факторів, головним з яких є інтереси дитини.

Визначення постійного місця проживання дитини впливає на стягнення аліментів, встановлення графіку зустрічей іншого з батьків з дитиною, можливість виїзду з дитиною за кордон на лікування чи відпочинок.

У цій статті ми розглянемо,що дає визначення місця проживання дитини, як проходить така процедура, та як адвокат може допомогти у цьому процесі.

Що дає визначення місця проживання дитини?

Визначення місця проживання дитини – це важливе питання, яке безпосередньо впливає на життя дитини, тому до нього слід підходити з особливою увагою.

Вказане рішення забезпечує стабільність у житті дитини та її емоційний спокій. Це важливо для підтримки звичних соціальних зв’язків, таких як: друзі, школа та рідні, а також для забезпечення її емоційного і фізичного благополуччя.

Наявність конкретного постійного місця проживання дитини та чітке визначення способів комунікації з іншим з батьків також збереже нормальне спілкування колишнього подружжя.
Визначення місця проживання дитини – це важливе питання, яке безпосередньо впливає на життя дитини, тому до нього слід підходити з особливою увагою.

Вказане рішення забезпечує стабільність у житті дитини та її емоційний спокій. Це важливо для підтримки звичних соціальних зв’язків, таких як: друзі, школа та рідні, а також для забезпечення її емоційного і фізичного благополуччя.

Наявність конкретного постійного місця проживання дитини та чітке визначення способів комунікації з іншим з батьків також збереже нормальне спілкування колишнього подружжя.

Як визначається місце проживання дитини?

Право на визначення місця проживання дитини належить обом батькам і вирішується за їх згодою з урахуванням віку дитини.

Так, місце проживання дитини, яка не досягла 10 років, визначається за згодою обох батьків. Якщо батьки не можуть домовитися, питання вирішується органом опіки або судом.

Місце проживання дитини, яка досягла 10 років, визначається за спільною згодою батьків та самої дитиною. Якщо виникає спір, рішення приймає орган опіки та піклування або суд.

Місце проживання дитини, яка досягла 14 років, визначається нею самою. У цьому віці дитина має право самостійно вирішувати це питання.
Право на визначення місця проживання дитини належить обом батькам і вирішується за їх згодою з урахуванням віку дитини.

Так, місце проживання дитини, яка не досягла 10 років, визначається за згодою обох батьків. Якщо батьки не можуть домовитися, питання вирішується органом опіки або судом.

Місце проживання дитини, яка досягла 10 років, визначається за спільною згодою батьків та самої дитиною. Якщо виникає спір, рішення приймає орган опіки та піклування або суд.

Місце проживання дитини, яка досягла 14 років, визначається нею самою. У цьому віці дитина має право самостійно вирішувати це питання.

Договір про визначення місця проживання дитини

Найкращим варіантом при визначенні місця проживання дитини є домовленість між батьками. Якщо батькам вдалось самостійно домовитись, з ким залишиться жити дитина, вони можуть укласти договір та посвідчити його нотаріально.

Що зазначається в такому договорі?
  • з ким буде проживати дитина та місце її проживання;
  • участь другого з батьків: визначається, скільки часу другий з батьків може проводити з дитиною, місця зустрічей та шляхи комунікації з дитиною;
  • аліменти та витрати: за бажанням батьків у договорі можуть бути врегульовані питання аліментів та додаткових витрат.

Такий договір може бути укладений як під час шлюбу, так і після його розірвання. Договір допомагає уникнути маніпуляцій та конфліктів, адже в ньому чітко вказані права та обов'язки кожного з батьків.

Укладання договору про визначення місця проживання дитини – важливий крок, який забезпечує стабільність вашого сина чи доньки, а адвокат допоможе правильно скласти договір з врахуванням усіх юридичних нюансів.
Найкращим варіантом при визначенні місця проживання дитини є домовленість між батьками. Якщо батькам вдалось самостійно домовитись, з ким залишиться жити дитина, вони можуть укласти договір та посвідчити його нотаріально.

Що зазначається в такому договорі?
  • з ким буде проживати дитина та місце її проживання;
  • участь другого з батьків: визначається, скільки часу другий з батьків може проводити з дитиною, місця зустрічей та шляхи комунікації з дитиною;
  • аліменти та витрати: за бажанням батьків у договорі можуть бути врегульовані питання аліментів та додаткових витрат.

Такий договір може бути укладений як під час шлюбу, так і після його розірвання. Договір допомагає уникнути маніпуляцій та конфліктів, адже в ньому чітко вказані права та обов'язки кожного з батьків.

Укладання договору про визначення місця проживання дитини – важливий крок, який забезпечує стабільність вашого сина чи доньки, а адвокат допоможе правильно скласти договір з врахуванням усіх юридичних нюансів.

Визначення місця проживання дитини органом опіки та піклування

Визначення місця проживання дитини органом опіки та піклування

У випадку, коли батьки не можуть дійти згоди щодо місця проживання дитини, яка не досягла 14 років, спір між ними може бути вирішений органом опіки та піклування.

Для вирішення спору між батьками щодо визначення місця проживання дитини той з батьків, який бажає, щоб дитина залишилась проживати із ним, подає до служби у справах дітей за місцем проживання (перебування) дитини заяву з додатками, зокрема:
  • копію паспорта;
  • довідку з місця реєстрації (проживання);
  • копію свідоцтва про укладення або розірвання шлюбу (у разі наявності);
  • копію свідоцтва про народження дитини;
  • довідку з місця навчання, виховання дитини;
  • довідку про сплату аліментів (у разі наявності).

Працівник служби у справах дітей проводить бесіду з батьками та відвідує дитину за місцем проживання, про що складає акт обстеження умов проживання.

Після обстеження житлово-побутових умов, проведення бесіди з батьками та дитиною служба у справах дітей складає висновок про визначення місця проживання дитини і подає його органу опіки та піклування для прийняття відповідного рішення.

Рішення органу опіки та піклування про визначення місця проживання дитини з одним з батьків є обов’язковим до виконання.
Визначення місця проживання дитини органом опіки та піклування

У випадку, коли батьки не можуть дійти згоди щодо місця проживання дитини, яка не досягла 14 років, спір між ними може бути вирішений органом опіки та піклування.

Для вирішення спору між батьками щодо визначення місця проживання дитини той з батьків, який бажає, щоб дитина залишилась проживати із ним, подає до служби у справах дітей за місцем проживання (перебування) дитини заяву з додатками, зокрема:
  • копію паспорта;
  • довідку з місця реєстрації (проживання);
  • копію свідоцтва про укладення або розірвання шлюбу (у разі наявності);
  • копію свідоцтва про народження дитини;
  • довідку з місця навчання, виховання дитини;
  • довідку про сплату аліментів (у разі наявності).

Працівник служби у справах дітей проводить бесіду з батьками та відвідує дитину за місцем проживання, про що складає акт обстеження умов проживання.

Після обстеження житлово-побутових умов, проведення бесіди з батьками та дитиною служба у справах дітей складає висновок про визначення місця проживання дитини і подає його органу опіки та піклування для прийняття відповідного рішення.

Рішення органу опіки та піклування про визначення місця проживання дитини з одним з батьків є обов’язковим до виконання.

Процедура визначення місця проживання дитини в судовому порядку

Нерідко трапляються випадки, коли один один із батьків, з яким проживає дитина, перешкоджає іншому в спілкуванні та вихованні дитини або не виконує рішення органу опіки та піклування. В такому випадку ефективним механізмом захисту прав та інтересів є судовий процес.

Позови про визначення місця проживання дитини подаються до суду за місцем проживання або перебування відповідача з обов’язковим залученням органу опіки та піклування в якості третьої особи.

Позовна заява – найважливіший документ з боку позивача в судовому процесі. Від правильності її складення та подання залежить кінцевий результат розгляду справи. Зазвичай до позову долучають копії:
  • паспорта позивача та його РНОКПП;
  • рішення суду про розірвання шлюбу;
  • свідоцтво про народження дитини;
  • довідку з місця проживання про склад сім’ї;
  • документи, що підтверджують право власності на житло, авто тощо.
  • акт обстеження матеріально-побутових умов проживання позивача.
  • характеристику з місця роботи та місця проживання позивача;
  • арактеристику з місця навчання дитини;
  • висновок органу опіки про доцільність проживання дитини з одним із батьків;
  • довідку про доходи позивача;
  • медичні довідки про стан здоров’я позивача та дитини;
  • інші документи, що підтверджують кращі умови для проживання дитини з позивачем;
  • квитанцію про сплату судового збору.

В процесі розгляду справи, орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок про доцільність проживання дитини з батьком або матір’ю на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.

Суд може не погодитися з висновком органу опіки та піклування, якщо він є недостатньо обґрунтованим або суперечить інтересам дитини.

Під час розгляду справ щодо визначення місця проживання дитини суди насамперед мають виходити з інтересів самої дитини, враховуючи при цьому сталі соціальні зв`язки, місце навчання, психологічний стан тощо, а також дотримуватися балансу між інтересами дитини, правами батьків на виховання дитини і обов`язком батьків діяти в її інтересах.

Суди беруть до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов`язків, особисту прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення. Орган опіки та піклування або суд не можуть передати дитину для проживання з тим із батьків, хто не має самостійного доходу, зловживає спиртними напоями або наркотичними засобами, своєю аморальною поведінкою може зашкодити розвиткові дитини.

Процедура визначення місця проживання дитини може бути складною та вимагати значних зусиль і знань. Для успішного вирішення питання важливо мати професійну юридичну підтримку. Зверніться до адвоката, щоб захистити права вашої дитини та забезпечити найкращий результат.
Нерідко трапляються випадки, коли один один із батьків, з яким проживає дитина, перешкоджає іншому в спілкуванні та вихованні дитини або не виконує рішення органу опіки та піклування. В такому випадку ефективним механізмом захисту прав та інтересів є судовий процес.

Позови про визначення місця проживання дитини подаються до суду за місцем проживання або перебування відповідача з обов’язковим залученням органу опіки та піклування в якості третьої особи.

Позовна заява – найважливіший документ з боку позивача в судовому процесі. Від правильності її складення та подання залежить кінцевий результат розгляду справи. Зазвичай до позову долучають копії:
  • паспорта позивача та його РНОКПП;
  • рішення суду про розірвання шлюбу;
  • свідоцтво про народження дитини;
  • довідку з місця проживання про склад сім’ї;
  • документи, що підтверджують право власності на житло, авто тощо.
  • акт обстеження матеріально-побутових умов проживання позивача.
  • характеристику з місця роботи та місця проживання позивача;
  • арактеристику з місця навчання дитини;
  • висновок органу опіки про доцільність проживання дитини з одним із батьків;
  • довідку про доходи позивача;
  • медичні довідки про стан здоров’я позивача та дитини;
  • інші документи, що підтверджують кращі умови для проживання дитини з позивачем;
  • квитанцію про сплату судового збору.

В процесі розгляду справи, орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок про доцільність проживання дитини з батьком або матір’ю на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.

Суд може не погодитися з висновком органу опіки та піклування, якщо він є недостатньо обґрунтованим або суперечить інтересам дитини.

Під час розгляду справ щодо визначення місця проживання дитини суди насамперед мають виходити з інтересів самої дитини, враховуючи при цьому сталі соціальні зв`язки, місце навчання, психологічний стан тощо, а також дотримуватися балансу між інтересами дитини, правами батьків на виховання дитини і обов`язком батьків діяти в її інтересах.

Суди беруть до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов`язків, особисту прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення. Орган опіки та піклування або суд не можуть передати дитину для проживання з тим із батьків, хто не має самостійного доходу, зловживає спиртними напоями або наркотичними засобами, своєю аморальною поведінкою може зашкодити розвиткові дитини.

Процедура визначення місця проживання дитини може бути складною та вимагати значних зусиль і знань. Для успішного вирішення питання важливо мати професійну юридичну підтримку. Зверніться до адвоката, щоб захистити права вашої дитини та забезпечити найкращий результат.

Вирішення проблеми на відстані одного кліку – отримайте консультацію адвоката

Наталя Вікторівна Баранова, адвокат

Більше матеріалів по темі*