Розлучення під час війни: : чому не варто відкладати рішення

У мирний час подружжя мало два основних шляхи для офіційного припинення стосунків: через органи ДРАЦС або через суд. Обидва варіанти є законними, однак під час воєнного стану їхні можливості суттєво відрізняються.

Безумовна перевага цього способу — швидкість. Проте під час війни скористатися такою нагодою можуть далеко не всі.

• по-перше, нерідко хтось із подружжя перебуває за кордоном або на фронті, не має можливості особисто подати заяву або звернутися до нотаріуса, щоб завірити таку заяву. Крім того, для розірвання шлюбу через органи ДРАЦС необхідна згода обох з подружжя.
• по-друге, в умовах воєнного стану ДРАЦС вимагає від чоловіків відомості про військовий облік. Адже офіційна заява про розірвання шлюбу містить обов’язкову для заповнення графу «відношення до військової служби». Крім того, протягом 7 днів після розлучення інформацію про сімейний стан чоловіка зобовʼязані передати до ТЦК та СП.
• по-третє, якщо у подружжя є діти, то розірвання шлюбу органи ДРАЦС не здійснюють.

Хоча розлучення через суд формально займає більше часу, він є більш гнучким і надійним. Суд прийме позов про розірвання шлюбу навіть тоді, коли другий із подружжя не згоден або не виходить на зв’язок. Наявність дітей не перешкоджає розгляду справи. Особиста присутність у суді не є обов’язковою — адвокат може представляти ваші інтереси самостійно.

Крім того, суд не вимагає від сторін надання відомостей щодо військового обліку і не передає жодної інформації до ТЦК та СП. У межах одного процесу можна вирішити й інші супутні питання — наприклад, поділ спільного майна, визначення місця проживання дітей або порядок участі у їх вихованні.

З урахуванням воєнного стану, обмежень пересування, відключень електроенергії та навантаження на органи державної влади, розірвання шлюбу через суд сьогодні є найбільш реальним і оптимальним способом юридично оформити припинення сімейних відносин. Тому не дивно, що більшість людей обирає саме судову процедуру — вона дає більше можливостей і гарантує досягнення результату навіть за відсутності згоди другої сторони.

Рівню диджиталізації в Україні справді можна лише позаздрити: держава впровадила онлайн-реєстрацію бізнесу, подачу податкових декларацій, електронні суди, навіть цифрові паспорти в застосунку «Дія». Проте попри всі досягнення у сфері е-врядування, можливість розірвати шлюб онлайн через “Дію” без згоди іншого з подружжя поки що відсутня.

Водночас технології дозволяють провести цей процес майже повністю дистанційно — за умови участі адвоката. На практиці це найзручніший і найнадійніший спосіб завершити шлюбні відносини без особистих відвідувань суду, особливо якщо один із подружжя перебуває за кордоном, на військовій службі або просто не має можливості приїхати за місцем розгляду справи.

Розлучення через суд фактично є єдиним способом “розлучитися онлайн” у повному розумінні цього слова, оскільки:

• вам не потрібно їхати з іншої країни чи міста, щоб подати позов;
• не потрібно самостійно збирати пакет документів, робити нотаріальні копії чи оплачувати переклади;
• адвокат оформлює та подає всі процесуальні документи від вашого імені, контролює рух справи в суді, отримує ухвали й рішення;
• ви не берете участі у засіданнях особисто — адвокат виступає замість вас, а судове рішення надходить у письмовій або електронній формі.

Фактично ви розлучаєтесь офіційно, перебуваючи будь-де у світі. Усі документи готуються й подаються дистанційно, а судове рішення має таку ж юридичну силу, як і у випадку вашої особистої участі. Щоб розпочати процедуру, достатньо залишити заявку на консультацію. Адвокат пояснить алгоритм дій, перевірить ваші документи, роз’яснить строки та можливі варіанти вирішення справи. Усе інше — питання техніки та професійного супроводу.

Якщо один із подружжя постійно перебуває за кордоном, процедура розірвання шлюбу через органи ДРАЦС фактично перетворюється на складний бюрократичний процес. Наприклад, жінці, яка тимчасово або вимушено проживає в Німеччині, доведеться не лише підготувати заяву, але й нотаріально її засвідчити в іноземного нотаріуса, зробити апостиль або консульську легалізацію, замовити офіційний переклад усіх документів українською мовою та відправити їх поштою до України. У результаті така процедура займає багато часу й коштів, а через воєнний стан та обмеження пересування деякі документи взагалі складно оформити.

Набагато практичніше й ефективніше в таких ситуаціях розірвати шлюб через суд. Подати позов можна дистанційно — за допомогою адвоката, який підготує документи, подасть їх до суду в електронній формі та представлятиме ваші інтереси без вашої особистої присутності. У цьому випадку не потрібно нотаріально завіряти заяву про розлучення за кордоном, робити переклади чи витрачати кошти на пересилання паперових документів. Усе здійснюється офіційно, в межах чинного законодавства, через електронний суд.

Судовий порядок розірвання шлюбу має ще одну важливу перевагу — він не вимагає згоди іншого з подружжя. Суд розгляне справу навіть за їхньої неявки, якщо вони належним чином повідомлені про процес. Наявність спільних дітей також не є обмеженням — справа може бути розглянута, а всі питання, що стосуються дітей (місце проживання, утримання, участь у вихованні) вирішуються окремо.

Таким чином, для тих, хто перебуває за межами України, найраціональніше рішення — скористатися допомогою адвоката у сімейних справах. Це дозволить розірвати шлюб офіційно, дистанційно, без зайвих витрат і затягувань.

Розлучення під час війни з військовослужбовцем має свої особливості, проте сам процес залишається цілком реальним і здійсненним. Якщо ваш чоловік або дружина проходять службу в Збройних Силах України, Нацгвардії чи інших військових формуваннях, головне розуміти: військовий статус не позбавляє права на припинення шлюбу.

На практиці розірвання шлюбу з військовослужбовцем через органи ДРАЦС є майже неможливим, адже цей спосіб потребує особистої присутності обох подружжя або нотаріально засвідченої заяви від одного з них. Під час бойових дій, ротацій чи перебування на передовій зробити це фактично нереально. Навіть якщо другий із подружжя перебуває у тилу, отримати всі необхідні документи від військовослужбовця часто не вдається.

У таких умовах найефективніший шлях — розірвання шлюбу через суд. Позов може подати один із подружжя, незалежно від позиції іншого. Суд розгляне справу навіть за відсутності відповідача, якщо він належним чином повідомлений про процес. Військова служба не є підставою для відмови у розірванні шлюбу — навпаки, суди часто враховують складність обставин і намагаються не затягувати розгляд.
Залучення адвоката значно спрощує ситуацію. Адвокат підготує позов, збере необхідні документи, подасть їх до суду в електронній формі та забезпечить представництво без вашої особистої участі. Це особливо важливо, якщо ви знаходитесь за межами України або не маєте змоги відвідувати судові засідання. Усі процесуальні дії можуть здійснюватися дистанційно, а судове рішення має таку ж юридичну силу, як і за вашої присутності.

Отже, навіть під час війни, коли один із подружжя служить у ЗСУ, розлучення залишається можливим. Найзручніше зробити це через суд із залученням адвоката, який забезпечить належне оформлення документів, контроль за справою та повний правовий супровід — без стресу, затримок і зайвої бюрократії.

А чи варто поспішати із розірванням шлюбу під час війни? Це питання глибоко особисте, але водночас — юридично важливе. Тільки ви можете вирішити, чи варто зберігати стосунки, які фактично припинилися. Однак важливо усвідомлювати наслідки ситуації, коли відносин вже не має, але формально шлюб існує.

Поки шлюб не розірвано офіційно, усе майно, придбане під час шлюбу, вважається спільною сумісною власністю. Навіть якщо ви давно не живете разом, інша сторона має право претендувати на половину придбаного — автомобіля, квартири чи бізнес-активів. Це може створити серйозні ризики у майбутньому, особливо якщо ви інвестуєте власні кошти або купуєте нерухомість.

Крім того, офіційний чоловік або дружина залишаються спадкоємцями першої черги. У разі смерті одного з подружжя другий автоматично успадковує частку нарівні з дітьми чи батьками. В умовах війни, коли ризики зростають, така правова реальність набуває особливого значення.

Не менш важливе питання — встановлення батьківства. Якщо дитина народжується в офіційному шлюбі, законом передбачено, що батьком автоматично вважається чоловік матері. Якщо ж біологічним батьком є інша особа, доведеться окремо встановлювати батьківство через суд, що тягне за собою додаткові витрати, час і емоційні труднощі.

Таким чином, затягування з розірванням шлюбу зазвичай призводить до складніших і дорожчих судових процесів у майбутньому — з питань поділу майна, спадкування або батьківства. Тому, якщо ви вже ухвалили для себе остаточне рішення, не варто відкладати офіційне оформлення розлучення. Війна не скасовує вашого права на сімейне щастя, визначеність і захист особистих інтересів. Оформлення розірвання шлюбу через суд — це не прояв поспіху, а спосіб захистити себе юридично й запобігти майбутнім конфліктам.