Микола, пенсіонер з Харкова, мав картку Монобанку з кредитним лімітом. З часом банк заявив, що він заборгував понад 115 тисяч гривень, і подав позов про стягнення цієї суми. Інтереси Миколи в суді представляв адвокат Микита Чубенко.
На перший погляд, спарва виглядала безнадійною: банк надав виписки з рахунку та копії документів, посилаючись на умови договору. Однак під час захисту виявилося, що ключові докази банку мають суттєві недоліки. Зокрема, до справи було долучено умови обслуговування у редакції, яка з’явилася лише у 2021 році, тоді як сам договір Микола підписав ще у 2018-му. Це означало, що він фізично не міг погодитися на ті умови, які банк намагався використати у суді.
Крім того, Моно не надав підтвердження, що Микола був належним чином ознайомлений із тарифами, паспортом кредиту та розміром відсоткової ставки. Відсутність підпису відповідача на цих документах поставила під сумнів саме право банку вимагати від нього нараховані відсотки. Суд першої інстанції визнав, що позивач не довів свої вимоги належними доказами, і відмовив у стягненні боргу. Банк спробував оскаржити це рішення, але апеляційний суд погодився з висновками суду першої інстанції та залишив рішення без змін.
Таким чином, Миколі вдалося уникнути стягнення понад 115 тисяч гривень. Важливим фактором стала саме правова позиція: суди підтвердили, що без чітких і належно підписаних умов кредитування банк не може вимагати від клієнта сплати відсотків та штрафів. З рішенням суду можна ознайомитися
тут.