Постанова про відкриття виконавчого провадження: що означає? 

Постанова про відкриття виконавчого провадження — перший офіційний крок у процедурі примусового стягнення. Її виносить державний або приватний виконавець за результатами розгляду заяви про примусове виконання з виконавчим документом.

До таких документів належать, зокрема:

• виконавчий лист (видається на підставі рішення суду);
• постанова про накладення адміністративного стягнення;
• виконавчий напис нотаріуса;
• судовий наказ.

Для того, щоб провадження було відкрито законно, повинні бути виконані три базові умови:

1. виконавчий документ повинен відповідати вимогам закону (форма, зміст, реквізити тощо);
2. виконавчий документ подано у встановлений строк (залежно від типу документа — від 3 місяців до 3 років);
3. виконавчий документ подано правильно в контексті визначення місця відкриття виконавчого провадження.

Якщо хоча б одна з цих умов порушена — постанову можна оскаржити та закрити виконавче провадження. Для цього потрібен аналіз документів, правових підстав та процедурних нюансів, що часто виявляються лише під час юридичної перевірки.

Після відкриття провадження виконавець переходить до дій, спрямованих на фактичне стягнення боргу. Для цього він виносить низку додаткових постанов, кожна з яких має окреме правове значення та наслідки для боржника.

Вказана постанова є підставою для блокування коштів на банківських рахунках боржника. Її виносить державний або приватний виконавець в день відкриття виконавчого провадження та направляє в усі банки, в яких боржник має відкриті рахунки.

Після отримання постанови про арешт коштів, банк блокує рахунок боржника без попередження. Надалі, арештовані кошти будуть примусово списані в тій сумі, яка необхідна для погашення боргу. У випадку скасування виконавчого документа, примусово стягнуті кошти можна повернути та зняти арешт з банківського рахунку.

Звернення стягнення на заробітну плату застосовується у разі відсутності у боржника достатніх коштів та майна для погашення заборгованості за виконавчим провадженням. Встановивши місце роботи боржника, виконавець виносить вказану постанову та надсилає роботодавцю для виконання. Постанова про звернення стягнення на заробітну плату є обовʼязковою для виконання. В іншому випадку, роботодавець понесе відповідальність у виді штрафу.

Після отримання постанови, роботодавець здійснює відрахування частини заробітної плати боржника та перераховує її для погашення боргу за виконавчим провадженням. Стягнення заробітної плати можна зупинити у деяких випадках, наприклад, отримавши судову ухвалу про зупинення виконавчих дій.

Вказана постанова є підставою для реєстрації обтяження на майно боржника. Виявити арешт майна можна за допомогою державних реєстрів:

• державний реєстр речових прав на нерухоме майно — використовується для виявлення обтяжень нерухомого майна (квартири, будинки, земельні ділянки);
• державний реєстр обтяжень рухомого майна — використовується для виявлення обтяжень рухомого майна (транспортні засоби, майнові права).

У разі наявності запису про обтяження, зареєстрованого на підставі постанови про арешт, боржник не може відчужити належне йому на праві власності майно (продати, подарувати, передати в заставу). Якщо швидко не зупинити виконавчі дії, то арештоване майно буде реалізовано на електронних торгах без згоди боржника.