Відмовлено АТ «Таскомбанк» у стягненні 77 141,09 грн боргу за кредитним лімітом

У цій справі АТ «Таскомбанк» звернулося до суду з вимогою про стягнення 77 141,09 грн заборгованості за кредитним договором, право вимоги за яким банк набув за договором відступлення права вимоги. Під час підготовки до захисту було встановлено, що обставина переходу права вимоги не була підтверджена неналежним чином.

Позовні вимоги банку ґрунтувалися на тому, що право вимоги за кредитним договором перейшло до АТ «Таскомбанк» на підставі договору відступлення права вимоги та відповідного реєстру. Під час підготовки відзиву було проведено детальний аналіз усіх документів, якими банк обґрунтовував свої вимоги. Особливу увагу було приділено умовам договору відступлення права вимоги, оскільки саме цей документ визначав момент виникнення у банку статусу нового кредитора.

У відзиві було звернуто увагу суду, що відповідно до самого договору право вимоги переходить лише за одночасного виконання двох умов: підписання відповідного реєстру прав вимоги та зарахування банком коштів у розмірі ціни договору на рахунок первісного кредитора. Саме підтвердження виконання другої умови у матеріалах справи було відсутнє.

Після отримання відзиву представник Таскомбанку подав значний обсяг додаткових платіжних документів, однак за результатами їх аналізу було встановлено, що більшість із них взагалі стосується інших періодів або інших договорів факторингу та не підтверджує оплату саме того реєстру прав вимоги, на який посилався банк.

Під час судового розгляду основна увага адвоката була зосереджена не на самому факті існування кредитного договору чи отримання кредитних коштів, а на належності доказів відступлення Таскомбанку права вимоги первісним кредитором. У судовому засіданні було наголошено, що відповідно до умов договору відступлення права вимоги саме факт здійснення оплати є юридичною обставиною, після якої право вимоги переходить до нового кредитора.

Оскільки представник Таскомбанку не зміг надати належних доказів виконання цієї умови, виникли обґрунтовані сумніви щодо самого переходу права вимоги. Такий підхід дозволив перевести спір із формального підтвердження існування кредитної заборгованості до перевірки того, чи має банк право вимагати її стягнення взагалі.

Суд погодився, що договір відступлення права вимоги передбачав обов’язковість здійснення оплати первісному кредитору як необхідної умови переходу права вимоги. Дослідивши документи, подані Таскомбанком після отримання відзиву, суд встановив, що вони не підтверджують зарахування коштів у порядку та розмірі, передбачених договором.

Зокрема, значна частина платіжних документів була складена ще до укладення кредитного договору з відповідачем, окремі документи стосувалися зовсім іншого договору факторингу, а документів, які підтверджували б оплату саме реєстру прав вимоги від 21.05.2021 у день, визначений договором, позивач не надав. У результаті суд дійшов висновку, що банк не довів належними доказами факт набуття права вимоги за спірним кредитним договором.

За результатами розгляду справи Крюківський районний суд м. Кременчука відмовив АТ «Таскомбанк» у задоволенні позову про стягнення 77 141,09 грн заборгованості за кредитним договором. З повним текстом судового рішення можна ознайомитися в Єдиному державному реєстрі судових рішень.