Суд з Акцент Банк: адвокат домігся відмови у стягненні 40 731,58 грн процентів

У спорі з банком вирішальним є не сам факт наявності кредиту, а якість доказів, якими кредитор обґрунтовує свої позовні вимоги. У цій справі адвокат відокремив підтверджену частину заборгованості від непідтверджених нарахувань і домігся відмови у стягненні значної суми процентів. Нижче — поетапно про те, які процесуальні дії дали цей результат.

АТ «Акцент-Банк» звернувся до суду з вимогою стягнути з відповідача 100 694,00 грн за кредитним договором, з яких 59 962,42 грн банк заявив як заборгованість по тілу кредиту, а 40 731,58 грн — як борг за процентами.

Під час підготовки до захисту адвокат зосередився на доказовій базі позову: чи підтверджені документами саме ті умови кредитування, на які посилається банк, чи узгоджено належним чином розмір процентів та порядок їх нарахування, і чи наявний зв’язок між підписаними позичальником документами та заявленою до стягнення сумою заборгованості.

За результатами аналізу було виявлено, що подана банком виписка за кредитним рахунком не містить належної деталізації господарських операцій та реквізитів, необхідних для перевірки коректності нарахувань. Окремо було поставлено під сумнів належність доказів погодження умов договору в частині, що обґрунтовувала стягнення процентів.

У судовому засіданні адвокат підтримав заперечення, викладені у відзиві на позов, та послідовно відпрацював ключову для подібних спорів тезу: у справах про стягнення кредитної заборгованості банк зобов’язаний довести, які конкретно умови договору діяли на момент приєднання позичальника та чи був він із ними ознайомлений.

Суд дослідив надані банком документи та погодився з доводами адвоката, адже між підписанням анкети-заяви у 2017 році та фактичним наданням кредитних коштів у 2020 році, минуло три роки. Банк не надав переконливого підтвердження того, що з позичальником було погоджено саме ту редакцію Умов і Правил, на які посилався банк у позові. Суд окремо врахував, що такі умови на сайті банку могли змінюватися, а отже без належної фіксації конкретної редакції їх не можна автоматично вважати частиною погодженого сторонами змісту зобов’язання.

Суд надав оцінку доводам сторін щодо правової природи та доказової підтвердженості кожної частини позовних вимог. Суд визнав обґрунтованими доводи адвоката Микити Чубенка про необхідність перевірки не тільки розрахунку, а й підстав нарахування процентів.

У мотивувальній частині рішення суд виходив із того, що саме Акцент-Банк, у цьому випадку, несе тягар доведення обставин, на які посилається, і має подати належні та допустимі докази погоджених умов кредитування. Дослідивши подані банком матеріали, суд не встановив достатнього підтвердження для стягнення процентів у заявленому обсязі, тому не прийняв доводи представника Акцент-Банку у цій частині.

Водночас суд підтримав поелементний підхід до аналізу заборгованості: окремо перевірив підстави виникнення тіла кредиту та окремо — підстави нарахування процентів. У рішенні це прямо розмежовано. Така реакція суду демонструє, що процесуальна стратегія адвоката була почута і покладена в основу юридичної оцінки спірних вимог.

За результатами роботи адвоката суд стягнув з відповідача на користь АТ «Акцент-Банк» 59 962,42 грн заборгованості за тілом кредиту, а в частині стягнення 40 731,58 грн процентів — відмовив. З рішенням суду можна ознайомитися у Єдиному державному реєстрі судових рішень.