Банкрутство фізичних осіб: процедура, наслідки та вартість

Процедура банкрутства можлива не для кожного боржника — законодавство передбачає певні критерії, які свідчать про реальну неплатоспроможність особи. Якщо ви опинилися в подібній ситуації, банкрутство можна розпочати за наявності таких ознак:

• систематичне невиконання зобов’язань — якщо протягом останніх двох місяців ви не сплачували понад 50% місячних платежів за кредитом чи іншими зобов’язаннями. Наприклад, за умовами договору ви мали перераховувати банку 8 000 грн щомісяця, але фактично сплачували лише 3 000 грн або взагалі не робили внесків. Це свідчить про відсутність у вас достатніх коштів для виконання зобов’язань у повному обсязі.
• відсутність майна для стягнення — у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, а здійснені виконавцем відповідно до Закону України "Про виконавче провадження" заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними;
• наявні інші ознаки неплатоспроможності — оціночна категорія, яка охоплює випадки, коли особа доводить у суді неспроможність виконувати свої фінансові зобов’язання через обставини, що не залежать від її волі. Саме тут робота адвоката є ключовою — правильно зібрані документи та юридичні аргументи формують основу для визнання вас неплатоспроможним.

У деяких джерелах і досі зустрічається інформація про додаткову умову — мінімальний розмір боргу в обсязі 30 мінімальних заробітних плат. Однак наразі ця вимога не застосовується, і процедура банкрутства може бути ініційована навіть у випадку меншої суми боргу. Це означає, що можливість скористатися правовим механізмом банкрутства доступна ширшому колу осіб, незалежно від обсягу їхніх зобов’язань.

Процедура банкрутства фізичної особи дозволяє повністю звільнитися від більшості фінансових зобов’язань. Проте законодавство чітко визначає категорії боргів, які не можуть бути списані в межах банкрутства:

• аліменти — зобов’язання зі сплати аліментів на утримання дітей чи інших членів сім’ї залишаються обов’язковими;
• єдиний соціальний внесок — така заборгованість не списується, оскільки це прямо передбачено законом;
• шкода життю та здоров’ю — не підлягають списанню борги щодо відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров’я або смертю фізичної особи;
• шкода, завдана злочином — якщо боржник зобов’язаний компенсувати шкоду, спричинену кримінальним правопорушенням, такий борг залишається за ним і після банкрутства.
• інші обов’язкові соціальні платежі — до цієї категорії належать внески та платежі, передбачені законами про загальнообов’язкове державне соціальне страхування.

Усі інші борги — кредити в банках, мікропозики, заборгованість за комунальні послуги, борги перед фізичними чи юридичними особами — можуть бути списані в межах процедури банкрутства. Це і є головна мета процедури: дати можливість людині позбутися непосильних фінансових тягарів і почати життя "з чистого аркуша".

Попри те, що механізм банкрутства фізичних осіб діє вже з 2019 року, ним скористалися лише близько 25 000 українців. На тлі сотень тисяч громадян, внесених до Єдиного реєстру боржників, ця цифра видається незначною. Причина полягає не лише в низькій обізнаності, а й у самій складності процедури, яка вимагає професійного супроводу

Процес складається з наступних ключових етапів:

• підготовка та подання заяви — боржник звертається до господарського суду із заявою про відкриття провадження та пакетом документів, що підтверджують його фінансовий стан. Важливо, щоб документи були оформлені правильно, інакше суд може відмовити у відкритті провадження у справі про банкрутство;
• відкриття провадження — якщо заява відповідає вимогам закону, суд відкриває провадження та призначає перше засідання. З цього моменту кредитори офіційно дізнаються про початок процедури.
• призначення арбітражного керуючого — суд призначає уповноваженого субʼєкта, який стає посередником між боржником і кредиторами. Його завдання — організувати процес, перевірити документи та сприяти пошуку взаємовигідного рішення.
• формування вимог кредиторів — усі банки, мікрофінансові установи, постачальники послуг подають свої вимоги. Суд надає час для їх розгляду й формує остаточний список боргів, які підлягають реструктуризації чи списанню.
• підготовка плану реструктуризації — на цьому етапі складається план погашення частини боргів у прийнятних для боржника умовах. Якщо суд і кредитори його затверджують — боржник продовжує виплати за графіком.
• визнання банкрутом і списання боргів — якщо реструктуризація неможлива або план не виконується, суд ухвалює рішення про банкрутство фізичної особи та списання залишку зобов’язань. Саме цей етап дає людині можливість розпочати нове фінансове життя без кредитного тягаря.

Таким чином, процедура банкрутства — повноцінний юридичний процес із чіткими етапами, де кожна помилка може вплинути на результат справи. Саме тому юридичний супровід адвоката часто стає вирішальним у досягненні позитивного результату.

Головна мета процедури банкрутства — відновити платоспроможність боржника. Тому законодавство передбачає два обовʼязкові етапи: спочатку — реструктуризація, і лише у випадку її невдачі — визнання банкрутом.

Реструктуризація боргів — це спроба знайти компроміс між боржником і кредиторами. На цей етап відводиться до 120 днів. Протягом цього часу арбітражний керуючий разом із судом і кредиторами можуть запропонувати:

• відстрочку або розстрочку платежів, аби зменшити щомісячне навантаження;
• залучення поручителів чи третіх осіб для погашення частини зобов’язань;
• списання штрафів і пені, які значно збільшують суму боргу;
• продаж частини майна боржника (але не єдиного житла);
• інші заходи, що здатні покращити фінансовий стан боржника.

Якщо реструктуризація виявилася успішною, людина продовжує виплати за новим графіком і уникає статусу банкрута. Банкрутство ж розпочинається лише тоді, коли реструктуризація не дала результату. Це останній крок, який дозволяє списати борги, але водночас тягне за собою певні правові та майнові наслідки. Саме тому перед початком процедури важливо зважити всі плюси й мінуси цього рішення.

Процедура банкрутства фізичної особи дає можливість повністю звільнитися від непосильних боргів, але водночас накладає низку обмежень. Це не лише шанс розпочати фінансове життя заново, а й серйозний юридичний крок із наслідками, які відчуватимуться ще кілька років. Тому, перш ніж ухвалювати рішення, важливо зважити як плюси, так і мінуси цього інструменту.

Для боржника переваги банкрутства очевидні:

• остаточне списання боргів у законній площині. А отже – прощавайте дзвінки колекторів та суцільний стрес;
• мораторій на задоволення вимог кредиторів – одразу після початку процедури банкрутства зупиняється виконання боржником грошових зобов’язань, зупиняється стягнення у виконавчому провадженні, боржнику не нараховуються штраф та пеня, а також інфляційні втрати за прострочення;
• в межах процедури банкрутства з вас не можуть списати чи вимагати більше грошей, ніж у вас є насправді;
• ви точно не передасте свої борги у спадок — можливо це трохи цинічно, але краще ви розберетеся зі своїми боргами, ніж потім з ними розбиратимуться ваші діти;

Головне – ви отримуєте можливість почати життя без боргів. Водночас в такій процедурі, як банкрутство фізичної особи є свої негативні наслідки. Зокрема, варто зважати на такі важливі мінуси:

• неможливість відчужувати майно протягом усієї процедури банкрутства;
• протягом наступних 5 років ви не зможете знову ініціювати процедуру банкрутства;
• на той же строк ви зобов’язані повідомляти про свій статус іншу сторону у деяких договорах: кредиту, позики, застави. Наприклад, якщо ви захочете взяти кредит на розвиток бізнесу, доведеться спочатку письмово повідомити банк про попередні фінансові проблеми;
• наступні 3 роки ви не можете вважатися особою з бездоганною діловою репутацією. Це впливає на можливість обіймати деякі посади державної служби.

Мінуси банкрутства швидко відходять на другий план, адже головне — це шанс позбутися боргів, повернути спокій і почати життя "з чистого аркуша". Щоб зрозуміти, чи можливе банкрутство у вашому випадку — залиште заявку на консультацію адвоката.

На результат процедури впливає не лише розмір боргів чи наявність кредиторів. Є низка обставин, які на перший погляд не пов’язані з фінансами, але можуть суттєво вплинути на перебіг справи.

• сімейний стан — процедура банкрутства зачепить вашого чоловіка або дружину. Майно, набуте у шлюбі, є спільною сумісною власністю, тому воно може увійти до складу ліквідаційної маси;
• офіційний дохід — чим він вищий, тим більша ймовірність, що суд затвердить план реструктуризації замість повного списання боргів. Це теж позитивний результат, але він відрізняється від прощення зобов’язань.
• наявність утриманців — неповнолітні діти чи непрацездатні батьки враховуються при розрахунку суми для погашення. Якщо дохід невеликий і є кілька утриманців, фактично стягувати може бути нічого.
• майно — гараж, земельна ділянка, елітна нерухомість чи предмети розкоші можуть бути реалізовані для погашення боргів. Водночас закон захищає єдине житло (квартиру до 60 кв. м або будинок до 120 кв. м) та речі повсякденного вжитку загальною вартістю до 30 мінімальних зарплат на сім’ю.
• правочини за останні три роки — угоди з продажу чи дарування майна ретельно перевіряються. Якщо вони мали на меті уникнення відповідальності, їх можуть оскаржити, а майно повернути до ліквідаційної маси.

Усі ці фактори суд і арбітражний керуючий обов’язково беруть до уваги. Тому важливо заздалегідь оцінити їх із адвокатом, щоб підготувати правильну стратегію та досягти найкращого результату.

Вартість процедури банкрутства складається з обов’язкових платежів, передбачених законом, та гонорару за юридичний супровід справи:

• обов’язкові платежі — при зверненні до суду боржник зобов’язаний внести аванс на оплату винагороди арбітражного керуючого. Це фіксована сума, яка станом на сьогодні становить 45 375,00 грн (п’ять прожиткових мінімумів для працездатних осіб за три місяці). Гроші перераховуються на депозитний рахунок суду й використовуються виключно для оплати винагороди арбітражного керуючого — особи, яка контролює виконання плану реструктуризації та організовує взаємодію між боржником і кредиторами. Ця вимога є однаковою для всіх і не залежить від розміру боргу;
• вартість юридичного супроводу — другу частину витрат становить винагорода адвоката, який представляє інтереси боржника в суді. У середньому вона складає близько 30% від загальної суми боргу. Такий підхід пояснюється тим, що зі зростанням розміру заборгованості зростає й кількість кредиторів, активність їхніх представників, обсяг документів і складність захисту. Іншими словами, чим більша справа, тим більше роботи необхідно виконати для її успішного завершення.

Попри суттєві початкові витрати, банкрутство дає боржнику те, чого не можуть дати жодні "реструктуризації від банку" чи домовленості з колекторами, — законне списання боргів та повний фінансовий перезапуск. Вартість послуг у підсумку в рази менша за ті суми, які намагаються стягнути кредитори, а правильний юридичний супровід — ключ до досягнення результату.