Стягнуто 6 728,63 доларів США за розпискою: боржник стверджував про примус при її складанні

На початку боржник визнавав наявність заборгованості та не заперечував факт отримання грошових коштів. Після спливу строку повернення позики він підтримував контакт із кредитором та обіцяв повернути борг у найближчий строк. Однак згодом боржник припинив відповідати на дзвінки та повідомлення кредитора, у звʼязку з чим було прийнято рішення про звернення до суду за захистом порушених прав та майнових інтересів.

Правова позиція формувалася з урахуванням того, що факт укладення договору позики та передання грошових коштів підтверджувався оригіналом боргової розписки, складеної та підписаної боржником. Наявність у кредитора цього документа свідчила про існування грошового зобовʼязання та його невиконання у встановлений строк.

При підготовці позову було зосереджено увагу на правовій природі договору позики як реального правочину, допустимості боргової розписки як належного письмового доказу, а також праві кредитора на стягнення процентів за користування грошовими коштами та сум, передбачених статтею 625 Цивільного кодексу України.

Справа розглядалася за правилами загального позовного провадження. Під час судового розгляду боржник визнав позовні вимоги частково, посилаючись на те, що фактично отримав від кредитора меншу суму грошових коштів, а також стверджував, що боргова розписка була складена під примусом.

Адвокатом було зосереджено увагу суду на змісті боргової розписки, відсутності будь-яких належних доказів на підтвердження доводів боржника та на усталеній судовій практиці Верховного Суду щодо того, що наявність у позикодавця оригіналу боргової розписки підтверджує невиконання боржником зобовʼязання за договором позики.

Під час розгляду справи основним ризиком стало намагання боржника поставити під сумнів як суму позичених грошових коштів, так і добровільний характер складення боргової розписки. У звʼязку з цим адвокатом було зосереджено увагу суду на принципі змагальності сторін та обовʼязку кожної сторони доводити ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Оскільки боржником не було надано жодних належних і допустимих доказів на підтвердження своїх тверджень, суд прийняв до уваги позицію адвоката та визнав заявлені позовні вимоги обґрунтованими.

Рішенням Шполянського районного суду Черкаської області з боржника стягнуто заборгованість за договором позики у розмірі 6 728,63 доларів США, що включає суму основного боргу та проценти за користування грошовими коштами.

Вказане судове рішення набрало законної сили та підлягає виконанню у порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження». З повним текстом документа можна ознайомитися в Єдиному державному реєстрі судових рішень.